Единбург серед інших міст світу відрізняється тим, що там з’явилася величезна кількість талановитих людей. Причому концентрація обдарованості у цьому місті, здається, досягає своєї межі. Доказом цього факту є те, що більшість уродженців Единбурга досягли неймовірних успіхів у різних сферах діяльності. Далі на edinburghski.
Письменники, артисти, вчені та політики, – всі вони змогли довести унікальність свого міста через значущість особистої кар’єри.
Однак у тому числі окреме місце справедливо виділити архітекторам. Адже ці люди, завдяки своєму таланту, змогли створити по-справжньому дивовижні споруди, які стали окрасою архітектури.
Роберт Адам вважається одним із найвідоміших единбурзьких архітекторів та дизайнерів. Йому і буде присвячена ця стаття.
Передісторія
Майбутній архітектор з’явився на світ 3 липня 1728 року.
Цікаво, що наступна кар’єра Роберта, здається, була зумовлена самою долею. Адже його батьком був Вільям Адам, видатний шотландський архітектор.
Але про все згодом.
З чого все починалося
Освітній шлях хлопчика розпочався у 1734 році з единбурзької The Royal High School. Там він займався вивченням латини. Тож юний Роберт в оригіналі читав твори Горація, Вергілія, Цицерона, Лівія.
Завдяки гарній освітній базі, в 1743 році Адам став студентом Единбурзького університету. Ну, а в стінах цього закладу він докладно вивчав логіку, грецьку мову, логіку та натурфілософію. І ці предмети були обов’язковими всім учнів. І начебто все йшло добре, Роберт поступово адаптувався до навчання, але, на жаль, у 1745 році він сильно захворів. Це і стало причиною того, що освітній процес в університеті було перервано.
Новий шлях
Коли в 1746 році Роберт одужав і трохи зміцнів, то повертатися до університету він не став. Натомість він почав навчатися архітектурного мистецтва в свого батька.
І першими проєктами, в яких брав участь Адам, було будівництво Inveraray Castle і розширення Hopetoun House.
Сімейний тандем
Після того, як батько помер, весь сімейний бізнес перейшов до старшого брата Роберта Джона. І останній, недовго думаючи, взяв його як партнера.
В результаті перше велике замовлення братів було представлене оформленням просторих апартаментів першого поверху Hopetoun House.
Крім того, сімейний тандем братів виступав основним підрядником Fort George. До того ж цей проєкт виявився доволі довгостроковим, що дозволило Роберту вдосконалити свої практичні архітектурні навички.
Подорожі
Зима 1749 року ознаменувалася тим, що Роберт у компанії свого друга поета Джона Хоума поїхав до Лондона. Там він хотів заглибитись у вивчення архітектури. Серед споруд, які Адам відвідував задля покращення своїх знань, варто виділити Wilton House.
Причому справедливо зазначити, що, судячи з замальовок, зроблених Робертом під час поїздки, особливий інтерес тоді в нього викликали будівлі готичного стилю.
У 1754 році Роберт знову вирушив у подорож, тільки цього разу зі своїм братом Джеймсом. З Единбурга вони прибули до Лондона, де кілька днів присвятили відвідуванням справжніх архітектурних перлин. Зокрема, йдеться про The Mansion House, London, St Stephen Walbrook та St Paul’s Cathedral.
Після цього брати вирушили до Франції. А потім Роберт опинився у Брюсселі, звідки разом із відомим політиком Чарльзом Гоуп-Вейром (Charles Hope-Weir) поїхали до Риму.
Однак після прибуття Адам і Гоуп посварилися. Причиною цього стали дорожні витрати.
“Римські канікули”
Проте слід зазначити, що це не змусило Роберта залишити Рим. Тому він пробув там до 1757 року. Причому цікаво, що в Італії у Адама з’явилося двоє наставників в особі французького архітектора та художника Шарля-Луї Клеріссо та італійського художника Джованні Баттіста Піранезі. Сам Роберт цей період життя присвятив відточенню своїх навичок малювання.
Повернення
Провівши час досить продуктивно на своїх “римських канікулах”, Роберт прийняв рішення про повернення до Великобританії. Це сталося у 1758 році. Тоді він разом із братом Джеймсом зайнявся заснуванням бізнесу в Лондоні.
Причому основним напрямом вони обрали не будівництво будинків, а оформлення їхнього інтер’єру. Зокрема, йшлося про обробку та меблювання.
Мало того, Роберту вдалося розробити унікальний стиль, який поєднує у собі грецькі, барокові та візантійські нотки. І згодом він мав великий попит серед клієнтів.
Окремою особливістю справи братів Адам було те, що вони продумували найменші деталі інтер’єру. І навіть незначні елементи (такі як дверні ручки та дзеркала) були наділені індивідуальним дизайном.
Таким чином, Роберта Адама цілком справедливо назвати одним із найуспішніших і найвідоміших архітекторів Единбурга. Вся його діяльність була доказом справжньої любові цієї людини до мистецтва. І, звісно, наявності неймовірного таланту. Тому що заявити про створення нового стилю, який згодом сподобався замовникам, – було на той час великим досягненням.
Напевно, саме через це протягом стількох років пам’ять про цю людину живе, привертаючи увагу до її дивовижної творчості.