У світі є міста, які відрізняються тим, що там народжуються особливо талановиті люди. Звичайно, не можна чітко сказати, що тут з’являються на світ лише обдаровані, а там – бездарні. Звичайно, ні. Далі на edinburghski.
Просто історія певних міст є справжнім свідченням того, що кількість талантів там буквально вражає.
Единбург у цій частині цілком справедливо вважати одним із таких місць. Адже це місто подарувало світу безліч письменників, співаків, музикантів, хореографів, архітекторів, інженерів, політиків та інших унікальних особистостей.
Причому цікаво, що творча сфера є напрямком, у якому уродженці Единбурга найчастіше реалізують свій потенціал.
Роберт Адамсон є одним із них. Причому він проявив себе в сфері, яка за всіх часів асоціюватиметься у людей з чимось воістину “чарівним” та незвичайним. Йдеться про фотографію. А талант Роберта цілком заслуговує на те, щоб присвятити йому окрему статтю.
Ранні роки
Роберт народився у далекому 1821 році в багатодітній сім’ї.
Причому з ранніх років жодних творчих здібностей у характері дитини не помічалося. Навпаки, хлопчик чітко демонстрував обдарованість у точних науках.
Зокрема, математика та механіка були напрямками, які юний Адамсон буквально “підкорював”.
Тому не дивно, що згодом він почав працювати у майстерні, вивчаючи слюсарне мистецтво.
Нездійснена мрія
Однак важливо зазначити, що така діяльність не була мрією Роберта. Він хотів досягти більшого. І головною метою Адамсона була інженерія. Але, на жаль, цій мрії юнака не судилося здійснитися. Причиною стали проблеми зі здоров’ям.
Нове заняття
Як відомо, талановита людина талановита у всьому. І це життєве правило поширило свою дію на Роберта також. Тому для своєї подальшої реалізації він вибрав фотографію.
Вже наприкінці 1830-х років чоловік зайнявся докладним вивченням калотипії. Остання стосується раннього фотографічного способу, який передбачає використання паперу, попередньо обробленого за допомогою йодистого срібла.
Важливо зазначити, що дана технологія є першим негативно-позитивним процесом. А її поява стала справжнім проривом у сфері фотографії.
Визнаний талант
Повертаючись до біографії Адамсона, справедливо зазначити, що в 1839 році його талант був визнаний самим винахідником калотипу Фоксом Талботом.
А вже в 1843 році Роберт зміг в Единбурзі відкрити власну фотостудію.
Доленосна співпраця
Великим та серйозним замовленням у ранній самостійній кар’єрі Адамсона стало співробітництво з Девідом Октавіусом Гіллом – відомим художником і фотографом.
Саме за дорученням останнього Роберт мав сфотографувати групу священнослужителів, які були засновниками Вільної церкви Шотландії (The Free Church of Scotland). Гіллу ці знімки були необхідні виключно як довідковий матеріал.
Причому згодом у Гілла та Адамсона вийшов доволі успішний тандем, який дозволив їм досягти чималих висот.
Численні фотографії
Справедливо зазначити, що студія Адамсона і Гілла працювала конфіденційно і навіть секретно. Проте все одно про діяльність Роберта знали багато видатних особистостей, які поспішали до фотографа за якісними знімками.
В результаті за кілька років роботи студії було зроблено приблизно 2500 портретів та понад 3000 фотографій із краєвидами Единбурга.
Причому роботи були настільки вдалими, що їх копії продавалися в галереї брата Девіда Гілла, Олександра.
Докладніше про роботи
Окремо варто зазначити, що зображення Адамсона та Гілла переважно були виконані із застосуванням сепії або червонувато-коричневих тонів.
Найбільшу популярність серед їхніх робіт набули фотографії з місцевими краєвидами та міськими сценами. Причому на деяких знімках було знято Монумент Скотта, який на той момент тільки споруджувався.
Крім того, дует Девіда та Роберта вважався неперевершеним у частині зображення дітей та груп людей. При цьому не можна сказати, що вони фотографували лише багатих та знаменитих. Прості робітники та рибалки також нерідко потрапляли в об’єктив.
До того ж знімками все не обмежився. Адамсон та Гілл також знімали документальні фільми, присвячені рибальським сім’ям та їхнім умовам життя.
Як видно, успіх діяльності Адамсона був незаперечним. Проте все змінив 1847 рік. Тоді погіршення здоров’я спричинило припинення роботи фотостудії.
І хоча Роберт намагався покращити свій стан, всі спроби виявилися безрезультатними. І 14 січня 1848 року земний шлях талановитого фотографа завершився.
Однак його спільні з Гіллом роботи продовжували своє життя і в 1851 році навіть були представлені на такому заході, як The Great Exhibition of Works of Industry of All Nations. Пізніше їхні фотографії неодноразово були опубліковані в авторитетних журнальних виданнях. Зокрема, на сторінках Camera Work.
Все це є доказом того, що пам’ять про талант Роберта Адамсона продовжує жити. А його роботи, як і раніше, залишаються найкращими екземплярами мистецтва фотографії. У цьому й полягає найбільша цінність для будь-якої творчої людини.