The Bay City Rollers – історія единбурзької групи, що прославилася на весь світ

Музичний світ Единбурга вражає своєю різноманітністю. І це просто неможливо не помітити на тамтешніх виконавцях. Всі вони намагаються заявити про свій талант за допомогою різних стилів та напрямків. А деякі з них примудряються у своїй творчості поєднувати непоєднуване. І від цього їхня музика стає тільки цікавішою. Далі на edinburghski.

The Bay City Rollers є відомим гуртом. А пік його популярності припав на 1970 роки. Тисячі підлітків були в захваті від колективу та їх головною мрією було потрапити на заповітний концерт. 

Примітно, що попри тривалий час існування групи, вона хоч і з деякими змінами, але продовжує виступати. Від цього її історія стає ще цікавішою. 

З чого все починалось і початковий колектив

Історія групи розпочалася у 1964 році в Единбурзі. І її перша назва була Ambassadors. До складу першого складу увійшли Алан Лонґмур, його брат Дерек та їх кузен Ніл Портеус. 

До того ж цікаво, що хлопці ніколи не виступали публічно з цією назвою. Лише одного разу на сімейному святі вони вирішили виконати кавер на Wake Up Little Susie. Згодом колектив було перейменовано на Saxons. А ще до тріо додався вокаліст в особі Ґордона Кларка. 

З того часу гурт періодично з’являвся на концертах у різних залах. Однак влітку 1965 року Портеус вийшов зі складу і замість нього прийшов Дейв Петтиґрю. Саме він вирізнявся великими музичними знаннями. Тому згодом музикант відіграв значну роль у вдосконаленні колективу.

Назва, змінена за допомогою карти

Однак, на цьому зміни у складі Saxons не закінчилися. Адже пізніше до нього приєднався Ґреґорі Еллісон та його брат.  

В результаті група поступово набирала обертів своєї популярності. І, звичайно, давала все більше концертів. Якось вони навіть виступали на розігріві у Hipple People. 

Але оскільки вже було сказано вище – колектив постійно прагнув руху та вдосконалення. Іноді це бажання поширювалося на назву групи. І ось, коли вкотре музиканти задумалися про перейменування, то зрозуміли, що їм хочеться американського звучання у назві. 

Тоді Дерек Лонґмур вчинив дуже просто і навмання кинув дротик у карту Сполучених Штатів Америки. І той потрапив до Арканзасу. Однак такий перебіг подій не сподобався іншим. Тож вирішено було взяти другу спробу. І тоді дротик приземлився поряд із Бей-Сіті, штат Мічиган. Так народилася назва The Bay City Rollers.

Прагнення максимального просування

У 1971 році колектив підписав контракт із Bell Records. І невдовзі після цього музиканти порадували своїх шанувальників першим хітом під назвою Keep on Dancing. Це був вдалий кавер на пісню гурту The Gentrys.

Слід зазначити, що з цього моменту The Bay City Rollers стали по-справжньому успішними. Тоді вони навіть з’явилися у передачі on BBC One Top of the Pops.

Наступні два роки колектив також використав для максимального просування. Так протягом цього часу вдалося випустити ще кілька синглів. Однак, на жаль, до чартів вони не потрапили. Крім того, цей період ознаменувався тим, що у складі гурту з’явився новий гітарист Ерік Фолкнер. 

1973 рік завершився відходом Ґордона Кларка. Причиною стало його розчарування у музичному напрямі колективу. Замість нього посаду соліста зайняв Леслі Маккіон. 

Колосальна популярність у Великій Британії

Проте жодні зміни та інші нюанси у життєдіяльності гурту не заважали їй поступово підійматися на вершину музичного Олімпу.

Так, вже на початку 1975 року колектив майже досягнув світового успіху. На той момент до складу входили: Алан Лонґмур, Дерек Лонґмур, Стюарт Вуд, Ерік Фолкнер та Леслі Маккіон.

Хітом, який зробив такий прорив у кар’єрі гурту став Remember. І після цього британські чарти тішили слухачів іншими хітами музикантів. Серед останніх справедливо виділити Shang-a-Lang, Summerlove Sensation, All of Me Loves All of You.

У тому ж, 1975 році The Bay City Rollers вирушили до гастрольного туру Великобританією. І тоді їхня слава досягла свого апогею. Кількість шанувальників збільшувалась з неймовірною швидкістю, а платівки буквально вихоплювалися з рук.

Величезний успіх отримав сингл групи під назвою Give a Little Love. Але протягом 1975 року колектив також випустив два альбоми Once Upon a Star та Wouldn’t You Like It?

Географічне розширення успіху 

Вищезазначені досягнення групи допомогли їм досягти у Великій Британії статусу суперзірок. І тоді звукозаписна компанія Arista Records вирішила докласти максимум зусиль для того, щоб про колектив дізнались і в Північній Америці. 

За реалізацію цієї ідеї відповідав Клайв Девід, глава Arista Records. І результати перевершили себе. Тому що вже до кінця 1975 року The Bay City Rollers зайняли 1 місце в Billboard Hot 100. 

Пісню Money Honey американський слухач також зустрів досить привітно. А ось у Канаді ця композиція досягла грандіозного успіху. 

В 1976 році музиканти випустили альбом Rock n’ Roll Love Letter. Серед канадських слухачів він став популярним мегафон. А ось в Америці платівка не набула такого сильного успіху.

Проте в цей же час The Bay City Rollers стають дуже відомими в Австралії. Так, 23 жовтня 1976 року їх запросили до популярної телепрограми Countdown. 

Новий молодий учасник, який не народжений в Единбурзі

Але 1976 рік також не обійшовся без деяких змін у складі групи. Йдеться про те, що саме тоді Алан Лонґмур вирішив вийти зі складу, не витримавши сильного успіху колективу. Натомість прийшов Ієн Мітчелл, якому на той момент було всього 17 років. І, до речі, він став першим учасником The Bay City Rollers, який народився не в Единбурзі. 

У цей час гурт випустив альбом Dedication. І знову потрапила до чартів із кавером на пісню Дасті Спринґфілд I Only Want to Be with You.

Завершення терміну контракту та новий музичний напрямок

У 1977 році у складі чотирьох осіб – Маккіона, Вуда, Фолкнера та Дерека Лонґмура гурт випустив альбом It’s a Game. Але треба сказати, що ця робота не виявилася настільки грандіозно успішною, як попередні. 

Останнім спільним альбомом класичного складу колективу став Strangers in the Wind. І йому вдалося потрапити до австралійських, американських та японських чартів. 

Кінець 1978 року ознаменувався тим, що з групи пішов Леслі Маккіон. І тоді колектив вирішив взяти курс на рок-музику. Таким чином, спробувавши себе у новому напрямку. Для цього музиканти змінили назву The Rollers. 

У цей час новим учасником групи став Дункан Форе. Разом з ним були випущені альбоми Elevator (1979), Voxx (1980) та Ricochet (1981). 

Але, на жаль, термін контракту з Arista Records добіг кінця.

Канадсько-американські гастролі

Протягом 1980-х років гурт здійснив кілька коротких гастролей.

Зокрема, у 1982 та 1983 роках вони виступали в Японії. 

Кінець 1980-х ознаменувався формуванням колективу під назвою The New Rollers. До її складу увійшли Фолкнер, Карен Проссер, Джейсон Медвець, Енді Буакс і Марк Робертс. Колектив багато їздив із гастролями по Канаді та Америці. Також їхні виступи відбувалися на британських та австралійських сценах.

А ще вони випустили мініальбом “Party Harty”. 

Підвищення рівня інтересу до групи з боку британців

У 1990 році Алан Лонґмур і Вуд приєдналися до Фолкнера, щоб разом вирушити в тур під назвою The Bay City Rollers. Причому тоді вони випустили компакт-диски, на яких перезаписали старі хіти групи. 

1996 рік запам’ятався шанувальникам групи возз’єднання класичного складу. І разом вони порадували слухачів виступом на японській телепрограмі.  

А ще у своєму класичному складі (тільки без Дерека Лонґмура) гурт виступив на New Year’s Eve millennium concert 1999/2000. 

У цей час знову значно підвищився інтерес британської публіки до колективу. А все тому, що по телебаченню почали показувати різні документальні фільми про The Bay City Rollers. 

Однак така участь слухачів не спонукала групу до нових виступів. Згаданий новорічний концерт став останнім для The Bay City Rollers. Після цього настала тривала пауза у творчості колективу. 

Нереалізовані творчі плани

Лише 22 вересня 2015 року гурт знову заявив про себе. Маккіон, Вуд та Алан Лонґмур вирішили реформувати колектив та відіграти концерт у The Barrowland Ballroom, Глазго. Ерік Фолкнер через проблеми зі здоров’ям взяти участь у подібному заході не зміг. 

Крім того, The Bay City Rollers випустили сингл під назвою Boomerang. І вже передчували запис нового альбому.

Однак у 2016 році Вуд раптово відмовився далі брати участь у реформуванні колективу. В результаті гастролям, а також створенню альбому так і не судилося реалізуватися. Тому що все це було заплановано на 2017 рік.

Сумні події в історії The Bay City Rollers

Наприкінці лютого 2018 року Стюарт Вуд оголосив про те, що легендарна група планує виступити в Японії. Склад передбачався наступний: сам Вуд, Ієн Томсон, Маркус Кордок, Джеймі Макґрорі.

Однак той же, 2018 рік, ознаменувався не лише довгоочікуваним анонсом про концерт, що відбудеться. Також з того часу історія відомого колективу почала затьмарюватися дуже сумними подіями.

Зокрема, 2 липня 2018 року помер Алан Лонґмюр. А 1 вересня 2020 року рак горла забрав і Ієна Мітчелла. Наступний, 2021 рік, також приніс сумні звістки. Тоді обірвалося життя Леслі Маккіона.

Існування всупереч усім труднощам та втрат

Проте, попри важкі втрати, група не припинила своє існування. І навіть час від часу радує слухачів новими виступами.

Так, на 2023 рік музиканти запланували близько 11 концертів. На той момент шанувальники могли насолодитися улюбленим колективом у складі Стюарта Вуда, Ієна Томсона, Майкі Сміта та Джеймі Макґрорі.

Таким чином, The Bay City Rollers є відомим музичним гуртом, який відображає весь творчий потенціал Единбурга. Адже це місто не боїться експериментів та уважно стежить за новими напрямками у культурі. Напевно, тому остання у шотландській столиці відрізняється таким різноманіттям. Тим самим, привертаючи до себе величезну увагу та інтерес.